Тонкого́рлий
Тонкогорлий ← тонк(е) горл(о) +о+
Ознака того, хто/що має тонке горло.
Вона любила спати до обіду, а пополудні до майстерні йшла. Вона різьбила з матового скла журавок тонкогорлих і лебідок (Л. Хворост. Гутники).