Значение слова "КОНФІСКАЦІЯ" найдено в 23 источниках

КОНФІСКАЦІЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КОНФІСКА́ЦІЯ, ї, ж.

Примусове та безплатне забирання майна, грошей і т. ін. у приватної особи на користь держави.

Боявся [бай] почути страшну відповідь – слова про конфіскацію його табунів (О. Донченко);

– Як його звуть? – Звуть: Катранник Мирон, злісний підкуркульник; приховує предмети церкви, коли підлягають конфіскації і здачі державі (В. Барка);

Багато не дадуть, бо не доведуть.., але неодмінно – з конфіскацією майна (В. Дрозд);

Введення нових податків і підвищення вже існуючих, а також чергові фіскальні заходи відносно єврейських лихварів та торговців, аж до конфіскації в особливо заможних усього майна, не дали бажаного ефекту, дозволивши лише на час залатати дірки в державному бюджеті (О. Авраменко, В. Авраменко);

// Вилучення з ужитку друкованих творів і т. ін., накладання на них арешту.

Сконфіскував [прокурор] .. заледве десять [чисел газети], а й з них трьох конфіскацій суд не затвердив (І. Франко);

Панна читала, як били в честь Польщі українські штаби, як кинули посуд з чорнилом у вікно української книгарні, як саджали до тюрми за похвалювання вчинку, як конфіскували газети за цитати з Міцкевича (Г. Хоткевич);

Іван стояв коло столу і читав вирок суду в справі конфіскації першого номера журналу (П. Колесник).


найдено в "Eкономічній енциклопедії"
рос. конфискация (від латин. confiscatio — відібрання) — примусове і безоплатне вилучення у власність держави всього або частини особистого майна, що належить фізичній чи юридичній особі, здебільшого покараній. К. в судовому порядку застосовується за вироком суду як додаткова міра покарання. Предмети домашнього вжитку, продукти харчування, носильні речі тощо, необхідні для засудженого, членів його сім'ї та осіб, які перебувають на його утриманні, К. не підлягають. Від К. як додаткової міри кримінального покарання відрізняють конфіскацію предметів, що були засобами вчинення злочинів або придбані злочинним шляхом. Ці предмети підлягають обов'язковому вилученню незалежно від того, чи застосовувалась К. як додаткова міра покарання. К. в судовому порядку може проводитись також за деякі адміністративні вчинки постановою народного судді. К. в адміністративному порядку проводиться у випадках, якщо: особа володіє майном, володіти яким заборонено законом; виявлені предмети контрабанди; пересилаються поштою предм
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

Примусове та безоплатне вилучення майна, грошей і т. ін. у приватної особи на користь держави як санкції за правопорушення. || Вилучення з ужитку друкованих творів і т. ін., накладання на них арешту.



найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"
ім confiscation; expropriation; (майна тж) forfeiture; sequestration; (особ вантажу, судна) seizure • акт про конфіскацію вантажу (митницею) seizure note • ~ акцій forfeiture of shares • ~ майна confiscation (sequestration) of property; forfeiture of estate • ~ товарів confiscation (seizure) of goods
найдено в "Українсько-польському словнику"

[konfiskacja]

ж.

konfiskata

конфіскація майна — konfiskata mienia юр.


найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
конфіска́ція (лат. confiscate, від confisco – вилучаю у власність держави) 1. Примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна в судовому або адміністративному порядку. 2. Вилучення з обігу друкованих творів.
найдено в "Словнику іншомовних слів"
конфіскація; ж. (лат., від вилучаю у власність держави) 1. Примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна в судовому або адміністративному порядку; вивласнення. 2. Вилучення з обігу друкованих творів.
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. Примусове та безоплатне вилучення майна, грошей і т. ін. у приватної особи на користь держави як санкції за правопорушення.
|| Вилучення з ужитку друкованих творів і т. ін., накладання на них арешту.

найдено в "Економічному словнику"
(англ. сопfiscation)   1. примусове безоплатне вилучення у власність держави всього чи частини майна в судовому або адміністративному порядку. 2. вилучення з обігу друкованих творів.
найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуконфискация


найдено в "Украинско-английском юридическом словаре"
appropriation, confiscation, criminal forfeiture, forfeit, forfeiture, sequester, sequestratio, sequestration
найдено в "Словнику синонімів Караванського"
(власности) експропріація, г. вивласнення; (друкованих видань) вилучення; г. конфіската.
найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】 没收, 充公


найдено в "Українсько-норвезькому словнику"

Beslagleggelse, konfiskasjon


найдено в "Українсько-датському словнику"

Beslaglæggelse, konfiskation


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Конфіска́ція, -ції, -цією


найдено в "Украинско-английском бизнес словаре"
attachment; confiscation; seizure; taking.
найдено в "Українсько-шведському словнику"

Beslag, konfiskation


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
конфіска́ція іменник жіночого роду
найдено в "Українсько-грузинському словнику (Георгія Чавчанідзе)"
ჩამორთმევა, კონფისკაცია
найдено в "Українсько-російському словнику"
конфискация
T: 26