ХИЖУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи хижий.
За підводою в хмарних роздумах їде увесь в ремінному одязі чорнявий, з красивим хижуватим носом вершник (М. Стельмах);
У змружених очатах [Порфира] зачаїлось щось хижувате (О. Гончар);
А всі ті фрази про комерційну волю і вільний ринок лише для того, щоб роз'єднати свідомість, маючи на оці свободу обману, право товстого гаманця, процвітання найбільш хижуватих (із журн.).
-а, -е.
Трохи хижий.