ЛІ́ДЕР, а, ч.
1. Той, хто стоїть на чолі політичної партії або певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник.
З переконань народник, Єфремов за революції був лідером української партії соціалістів-федералістів і посідав пост товариша, цебто заступника голови Центральної Ради (Б. Антоненко-Давидович);
Лідер опозиції був у розпачі (В. Нестайко);
Кожен лідер такої [авторитарної] держави – новітній Чинґізхан (не історичний, а символічний) (Г. Пагутяк);
I ось коли вона вже вирішує кинути виробництво і звалити в італійський бордель, її викликає до себе в кабінет профспілковий лідер (С. Жадан);
Передусім у 20-х роках XVII століття козацтво посіло роль лицаря національної ідеї, лідера народу в час тривоги й непевності (з наук. літ.).
2. Спортсмен або спортивна команда, що йдуть першими в якому-небудь змаганні.
Одноособовий лідер турніру визначився після шостого туру – ним стала грузинка Ніно Бациашвілі, яка очолювала таблицю до останнього туру (з газ.).
3. Особа, яка має авторитет і вплив у колективі.
Товариство гаряче підтримало Мартофляка як справжнього лідера свого покоління (Ю. Андрухович);
Люда з батьками поїхала до родичів у містечко Липова Долина, і на три дні вона, власниця старенького потріпаного іноземного журнальчика, стала неформальним лідером серед місцевих ровесниць (А. Кокотюха).
4. Про те, що займає чільне місце серед інших, подібних.
Україна – світовий лідер з продажу соняшникової олії (з газ.);
Лідер мобільного зв'язку.
(1) Харизмати́чний лі́дер – людина, що завдяки своєму вольовому характерові, винятковому впливу має надзвичайний авторитет серед прибічників.
Можливо, перемога була б набагато вагомішою, якби навколо харизматичного лідера згуртувалася дружніша команда (з газ.).
-а, ч.
1) Той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник.
2) Про того, хто посідає провідне місце серед інших, подібних.
3) Особа чи група осіб, що йде першою в якому-небудь змаганні. Гонка за лідером.
4) Ескадрений міноносець особливо великих розмірів, який у загоні суден виконує роль ведучого.
ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет — не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни.
Провідник, проводар, проводир, провідця, (вона) провідниця, провідничка, проводарка, проводирка, ватажок, вожай, водій, орудар, див. гід, провожатий, бригадир, старший, шеф, ударник, начальник
【阳】
1) (政党﹑ 社会政治团体等的) 领袖, 首领
2) 运动 (比赛中) 占先的人, 领先的人
[lider]
ч.
lider
Лі́дер, -ра; лі́дери, -рів
Fører, leder
Fører, leder
Leader
Ledare