О́ПИТ, у, ч.
1. Дія за знач. опи́тувати, опита́ти 1.
Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх опити та розпити про далеку дорогу (С. Скляренко);
Заступив [Колосок] на чергування, розставив вартових і хотів був почати опит кореспондентів про Вихора (В. Кучер).
2. заст. Допит, дізнання.
[1-й гребець:] Ми оце перевезли, а щоб як піде діло на опит, то й не знаємо, кого перевезли... (М. Кропивницький).
ДО́ПИТ перев. юр., ВИ́ПИТ розм., О́ПИТ заст. Другий день під перехресним вогнем суддів і прокурора тривав допит підсудних (В. Козаченко); (1-й гребець:) Бачите, виходить так, що ми оце перевезли, а щоб як піде діло на опит, то й не знаємо, кого перевезли... Звісно, опаска бере... (М. Кропивницький).
ОПИ́ТУВАННЯ (всенародний запит із найважливіших питань державного життя, в якому беруть участь усі громадяни, що мають виборчі права), РЕФЕРЕ́НДУМ, О́ПИТ рідко. Провести опитування щодо нового положення конституції; Полковник.. розпорядився створити в місті всі умови для максимальної участі жителів у референдумі (В. Собко); Йде всенародний опит.
Poll, survey, inquiry, canvass
анкетний опит, анкетне опитування — survey by questionnaire
всенародне опитування — national public opinion poll
опит свідків — questioning of the witnesses
провести опит громадської думки — to conduct a public opinion poll
опыт
2. опит м
попытка
-у, ч.
1) Дія за знач. опитувати, опитати 1).
2) заст. Допит, дізнання.
о́пит
[опиет]
-ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Udspørgning, meningsmåling, opinionsundersøgelse
Rundspørring, utspørring, meningsmåling
Opinionsundersökning
Допыт