ТОНКОСТА́ННИЙ, а, е.
Який має тонкий стан, з тонким станом.
Ось вона, тендітна, тонкостанна, квапливо підійшла до нього, нахилилась, як до хворого, і вже умовляє його проникливим, схвильованим голосом (О. Гончар);
Він бачив перед собою струнку, тонкостанну дівчину, таку, яка досі з'являлася до нього хіба що в юнацьких снах (В. Речмедін).
-а, -е.
Який має тонкий стан, з тонким станом.
див. тонкий; худий