ЦАПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Ставати на задні ноги.
Ще дякувати коневі, що не розніс кісток [Давидових]: як не поганяв його Тягнирядно, а він що зірветься, та й стане, очі косить назад, хропе й цапує (А. Головко);
Не зовсім чітко виявляється семантична співвіднесеннсть між твірною основою і похідним словом у дієслові цапувати “ставати на задні ноги” (з наук. літ.).
-ую, -уєш, недок., розм.
Ставати на задні ноги.