МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. (нове покоління). Молодь схильна до справедливості, добра й свободи (Вас. Шевчук); -. Що за юнацтво, поглянь! Скільки сили у них бойової! (М. Зеров); Черниш теж, звичайно, хотів би мати у себе людей вивірених, досвідчених, на яких з певністю можна покластись. Але він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк (О. Гончар); Вперед, на захід юнь орлина несе любов свою і гнів, і зустрічає Україна своїх сподіваних синів (В. Сосюра); -. Наша молоднеча так розпустилась, що й ходить по вулицях небезпечно (І. Нечуй-Левицький); -. Гоп! Гоп!.. Молодята! І дівчата і хлоп'ята! Годі бігать і скакать, Буду загадку казать (Л. Глібов); А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять, — Так як перемита (пісня); Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Ю. Яновський); -. Значить, ви увесь час охороняли мене? — Так, — відповіла Люба. — Про молоде пагіння треба старанно дбати (В. Собко); (Зозуля:) Категоричний привіт міністерський зеленій памолоді (М. Стельмах).
МОЛОДЕ́ЦТВО (нестримне завзяття), БРАВА́ДА, ЮНА́ЦТВО, ХВА́ЦТВО розм., БРАВУ́РА заст. Сокіл на Русі віддавна був символом відваги й молодецтва, не було вищої похвали, аніж "ясний сокіл" (з газети); — Випадок цей якраз підтверджує наші спостереження.. Типова дисгармонія поведінки. Безгальмівність, показна бравада (О. Гончар); Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (І. Котляревський); -. Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва (О. Донченко); Зовсім зав'яв (Балевич) і знов стратив усю свою бравуру (Леся Українка).
МО́ЛОДІСТЬ (період життя людини до зрілого віку, чиї-небудь молоді роки), Ю́НІСТЬ, ЮНА́ЦТВО, ЮНЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО розм., МО́ЛОДОЩІ розм., ВЕСНА́ розм. Молодість мою гарячу Знов перед собою бачу (М. Рильський); Хіба ж не був він тут на ступських землях у дні своєї юності, коли місячна доріжка вела його по росах на хутори до ласкавої Олени? (Григорій Тютюнник); Старий нікчемний інвалід Згадав своє юнацтво давнє (П. Грабовський); -. Це вже юнь моя скінчилась (П. Тичина); Чи не тяжко, чи не важко, Да за старого заміж ідучи, Своє молодецтво споминаючи? (П. Чубинський); (Кіндрат Антонович:) Краще не маніжся; подумай, чим ти згадаєш свої молодощі, котрі не двічі бувають на віку? (М. Кропивницький); Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни (І. Франко).
ЮНА́ЦТВО, а, с.
1. Молодий вік; період життя, коли людина є юною; юність.
Юнацтво моє проходило щасливо, і мені здавалося, що ніяких труднощів на моєму життьовому шляху не буде (Ю. Яновський);
Тільки очі я закрию, Дні юнацтва я згадаю (М. Нагнибіда).
2. збірн. Молоді люди обох статей; юнь.
З різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набиратися розуму, слухати правди-слова... (Панас Мирний).
3. перен. Сміливість, хоробрість, завзяття; молодецтво.
– Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (І. Котляревський);
– А добрий юнак, о, добрий! Один хіба Кирило Тур йому в юнацтві рівня (П. Куліш).
-а, с.
1) Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність.
2) збірн. Молоді люди обох статей; юнаки.
3) перен. Сміливість, хоробрість, завзяття; молодецтво.
1) збірн. young people, youth
книга для юнацтва — juvenile book
2) (юність) youth
[junactwo]
с.
junactwo
【中】
1) 青年时代; 青年, 青春
2) 【集】 青年男女, 少年男女
юна́цтво
[йунацтво]
-ва, м. (на) -в'і
Маладосьць
юнацтва
Ungdom, ungdomsalder
Юна́цтво, -ва, -ву
Ungdom
Ungdom