Значение слова "ШКЕРЕБЕРТЬ" найдено в 17 источниках

ШКЕРЕБЕРТЬ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ШКЕРЕ́БЕ́РТЬ, присл., розм.

Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч.

Паллант любесенький хлопчина .. Вліпив такого макогона, Що пан Галес шкереберть став (І. Котляревський);

– Налетить наш славний Богун Іван, дак нечисть вся від його шкереберть покотиться... (М. Старицький);

Не встигли [хлопці] й оглянутися, як машина скакнула в ямку та так шкереберть і перевернулася (Панас Мирний);

// Не так, як потрібно.

Коли Сташко заставав на своїх поличках усе шкереберть, то він знав: була Таська (О. Кундзич).

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

іти́ / піти́ шкере́бе́рть. 1. Складатися не так як треба, різко змінюватися; відбуватися всупереч узвичаєному порядку. На станції в цей день панувала повна анархія, все йшло шкереберть (О. Гончар); Неприємно Катерині Петрівні, що через неї бухгалтерія шкереберть іде (Остап Вишня); Пішло життя шкереберть (Панас Мирний). 2. Не здійснюватися, порушуватися, руйнуватися. При зустрічі всі докори якось вилетіли їй з голови. Все заготоване пішло шкереберть (О. Гончар); Кохалася з Ясенем .. Либонь, і на весілля заносилося. І раптом все пішло у них шкереберть (Ю. Бедзик); І всі його (Дорощука) помисли підуть шкереберть (М. Ю. Тарновський). леті́ти / полеті́ти шкере́бе́рть. Зазнавати краху; рушитися, пропадати і т. ін. — Все летіло шкереберть, все на очах мінялося, і тільки твоя любов ні? (О. Гончар); Думалось, ось вона прийшла пора, і раптом полетіло все шкереберть… (І. Цюпа); — Це ж твої плани полетять шкереберть? (П. Автомонов); // Не давати результату; не виходити. — Отак здається, наче все знаю і вмію, а почну щось робити — шкереберть летить (М. Тарновський).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

СТОРЧ (униз головою), СТОРЧАКА́, СТОРЧГОЛІ́В, СТОРЧГОЛО́В, СТРІМГОЛО́В, СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОВБУЛА́ розм., ШКЕРЕБЕРТЬ розм. З цієї кручі хлопці, як купалися, стрибали сторч головою (Б. Грінченко); Гриць кинувся за брилем, але в цей час хтось підставив ногу, і хлопець полетів сторчака (С. Добровольський); Юра.. падає вниз, стрімголов, у безодню (Ю. Смолич); Гусляр його як штовхне, Парфило і полетів сторчма (К. Гордієнко); Богдан.. так піддав йому ногою ззаду, що він з усіма своїми шкребками та мотуззям відлетів на дорогу сторчаком (О. Гончар).

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Шкереберть нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Черк. у. Усе піде шкереберть. Шевч. 283. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло. Котл. Ен. V. 30. Шкереберть, ти, ж. = Шкареберть, ти, ж. Мил. 56. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 500.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

присл., розм.

Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. || Не так, як потрібно.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

присл. , розм. Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч.
|| Не так, як потрібно.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"