ВИМО́ГЛИВИЙ (який ставить великі вимоги щодо виконання, вибору, оцінки чого-небудь), ВИБА́ГЛИВИЙ, КРИТИ́ЧНИЙ, СУВО́РИЙ підсил., ПРИСКІ́ПЛИВИЙ підсил., ПРИЧІ́ПЛИВИЙ підсил. На репетиціях він (диригент) був таким вимогливим і суворим, що оркестранти скаржилися на нього сусідам і жінкам вдома (О. Сизоненко); — Читач тепер пішов вибагливий, він і читає, він і критикує прочитане (Ю. Мокрієв); Був з годину доброзичним,.. з півгодини був критичним, Трохи менш — самокритичним (С. Воскрекасенко); Залишитися в дідуся було б зовсім не погано. Хоч, правда, бабуся дуже вже прискіплива (Ю. Збанацький); Причіпливий учитель.
ВИМО́ГЛИВИЙ (який виражає або містить вимогливість), ПРИСКІ́ПЛИВИЙ, КРИТИ́ЧНИЙ. Мчить оце він грейдером,.. і раптом чує гук з лісосмуги: "Стій! Стій!" Голосок дитячий, вимогливий (О. Гончар); Станимир.. спрямував зіркий, прискіпливий погляд на присутніх (О. Лупій); Інколи він.. проходив по довжелезній веранді, критичним оком оглядаючи підлогу, стільці й білі скатерки на столах (В. Собко).
ПРИСКІ́ПЛИВИЙ (який любить прискіпуватися, постійно прискіпується до когось, чогось), ДОСКІ́ПЛИВИЙ, ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ (ПРИЧІ́ПЛИВИЙ), ПРИВ'Я́ЗЛИВИЙ розм., УСКІ́ПЛИВИЙ розм. рідше. Був (хлопець) стриманий, завжди чемний.. Одразу сподобався він навіть і дуже прискіпливій, з тонким нюхом на людей тьоті Правді (В. Козаченко); Арсенальці зароблених грошей ще не одержували, — от що непокоїло зараз доскіпливого Максима (Ю. Смолич); (Несміян:) Хіба давно один зовсім юний педагог — причепливий і суворий — ліпив нам з Назаром двійочки? (Л. Дмитерко); Такого, як мій колега, витримає не кожен: злоязикий, причіпливий, все йому щось муляє (О. Гончар); Балакучий став (батько), до всього прив'язливий. Скрізь придивляється, гарикає на всіх (В. Кучер).
ПРИСКІ́ПЛИВИЙ, а, е, розм.
1. Який прискіпується до кого-, чого-небудь.
Залишитись у дідуся було б зовсім не погано. Хоч, правда, бабуся дуже вже прискіплива (Ю. Збанацький);
Дівчина .. поглядом погордливої зневаги зміряла з ніг до голови прискіпливого незнайомця (Ю. Смолич);
// Який виражає вимогливість.
Прискіпливим поглядом оглядав [гість] Пакришневого друга, а той стояв розгублений, не розуміючи, для чого він знадобився цьому незнайомцеві (Ю. Збанацький).
2. Який містить у собі вимогливість.
В багатьох його [Євгена Плужника] віршах думка стає тим, що називають рефлексією, – болісним і прискіпливим самоаналізом (з наук. літ.);
До дитячої літератури треба ставити особливо суворі вимоги, тут потрібна прискіплива критика (з газ.).
-а, -е, розм.
1) Який прискіпується до кого-, чого-небудь. || Який виражає вимогливість.
2) Який містить вимогливість.
див. нав'язливий
Captious, fault-finding, carping, nagging