СПОХВАЧУВАТИСЯ

СПОХВА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПОХВАТИ́ТИСЯ, вачу́ся, ва́тишся, док.

1. Несподівано згадувати забуте, помічати, виявляти щось (недогляди, помилки, суть чого-небудь і т. ін.).

Десь так біля дев'ятої або й десятої хтось голосно позіхав і спохвачувався: – Гай, гай, а я й забув, людоньки добрі, що в хаті солі чекають... (П. Козланюк);

Вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки (М. Зарудний);

Лише тепер спохватилися всі, що лелеки-то прилетіли, а сідати їм ніде (П. Козланюк);

Бронко не дуже розбалакувався, бо скоро спохватився, що той, хто питає, краще поінформований від того, кого випитує (Ірина Вільде).

2. Опам'ятовуватися, одумуватися, усвідомлюючи хибність своєї поведінки, думок, намірів і т. ін.

Але чому ж саме вона [Катря], а не Оленка стала такою близькою? – Напевне, така любов, – міркував про себе Журавко, але швидко спохвачувався і відганяв оте марево якнайдалі (М. Ю. Тарновський);

Радивон .. тут же спохватився: вдало чи невдало сказав він? (К. Гордієнко);

– Молодець! – вигукнула Вікторія і відразу спохватилася, перейшла на шепіт (А. Хижняк).

СХАМЕНУ́ТИСЯ (усвідомивши помилковість своєї поведінки, намірів, різко змінити їх), СПОХВАТИ́ТИСЯ, ОДУ́МАТИСЯ, ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ, ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, ОХАМЕНУ́ТИСЯ діал. — Недок.: спохва́чуватися, оду́муватися, опам'ято́вуватися, отя́млюватися. — У яку дорогу? Куди ж та дорога лежить з чоловікової хати? До прірви, чи що? Одумайся, благаю тебе, Прісько, схаменися! — умовляла таки її Домаха (Л. Яновська); Левко вже хотів щось крикнути різке й зухвале, та раптом отямивсь (І. Цюпа). — Пор. переду́мати.

СХАМЕНУ́ТИСЯ (раптом пригадати щось забуте, помітити якийсь недогляд), СПОХВАТИ́ТИСЯ, ОГЛЯ́НУТИСЯ, ОГЛЕ́ДІТИСЯ розм., СХОПИ́ТИСЯ, ПОХОПИ́ТИСЯ розм. — Недок.: спохва́чуватися, схо́плюватися, похо́плюватися. Схаменувшись, що гостю з дороги треба відпочити, господар побажав йому на добраніч і провів його до відведеної кімнати (П. Кочура); Евеліна незчулася, як Бальзак виплигнув з ландо, огледілась, коли він був уже біля возів (Н. Рибак); Він мимоволі прискорював хід і випереджав о. Нестора, та по хвилі, похопившися, зупинявся серед дороги і дожидався старенького священика (І. Франко). — Пор. переду́мати.

недок. спохвачуватися, док. спохватитися

to bethink oneself, to recollect suddenly

ми не встигли спохватитися, як злодії втекли — the thieves were gone before we had time to collect our thoughts