ОХО́ЧЕ (з великим бажанням, готовністю, радістю), РА́ДО, ЗАЛЮБКИ́, ЗАОХО́ТКИ розм. Охоче посилаю вам уповноваження на право перекладати мої оповідання (М. Коцюбинський); Хлопці радо йшли озброєні до лав (В. Сосюра); Ми всі вчимося залюбки, гартуємось, міцнієм (Н. Забіла); — Я сам заохотки гатив молотом у кузні (Д. Бедзик).
присл., розм.
З охотою, охоче; залюбки.
див. охоче