УДЕГЕ́, невідм., ч. і ж.
Те саме, що удеге́йці.
Він – Інокентій Петрович. З цим прізвищем і увесь такий, як він є – це красномовний показник, символ всього його племені – уже напівміфічного племені удеге, що отак-о доходить краю і стоїть на порозі в небуття (І. Багряний).