ХИЖОЛИ́ЦИЙ, а, е.
З жорстоким, хижим, розбійницьким обличчям.
Коли Роксолана побачила Баязида, вона не витримала, розплакалася. Стояв перед нею в дорогому вбранні, гінкий, смаглявий, хижолиций, як султан, а очима грав, як вона, і усміх був її власний, може, й душу мав таку саму, як у матері (П. Загребельний).