Значение слова "ПРОКОЛИВАТИ" найдено в 5 источниках

ПРОКОЛИВАТИ

ПРОКОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, розм.

Док. до колива́ти 2.

Проти них бігла білява панна під широким брилем. Ледве встигла проколивати повз них.., а вже Мартині щоки залляв густий рум'янець (М. Коцюбинський).

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: проколивавши

-аю, -аєш, розм.

Док. до коливати 2).

-аю, -аєш, розм. Док. до коливати 2).

проколива́ти дієслово доконаного виду розм.