ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Коцюбинський); Саня відданий, добрий товариш, ніколи не підведе друга, і його всі любили (О. Копиленко); (Руфін:) Так, батьку, вір мені, — немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); Сусіда запальний, увічливий, щирий. Товариш правдивий, незрадний (А. Кримський); Згадай про них, товаришів незмінних — Степовиків, поморів, шахтарів, — .. в одвазі й вірності єдиних (М. Рильський); Сагайдачний того ж дня виїхав з Києва, взявши з собою десятеро певних козаків (З. Тулуб); Жіноче серце! .. Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? (І. Франко); (Д. Жуан:) Всі слуги — суворі, збройні, непідкупні (Леся Українка).
НЕЗРА́ДНИЙ, а, е, поет.
Те саме, що незрадли́вий.
Сусіда застольний, увічливий, щирий. Товариш правдивий, незрадний (А. Кримський);
* Образно. Хай проносяться розкати грому, Скелі рушить грізний камнепад, – В тебе є надійна охорона І незрадний, звірений канат (М. Шеремет).
-а, -е, поет.
Те саме, що незрадливий.