ВИСТУПА́ЮЧИЙ, чого, ч., розм.
Те саме, що виступа́льник.
Не встигли стягнути цього виступаючого з трибуни, як вийшов другий (М. Циба).
[wystupajuczyj]
прикм.
występujący
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до виступати.