ПОВНОКРОВНИЙ

ПОВНОКРО́ВНИЙ, а, е.

1. Який має добре здоров'я і квітучий вигляд.

Туди треба людей повнокровних, людей чину, безоглядних і твердих. Таких, як Довбуш Олекса (Г. Хоткевич);

Журба стоїть, ніби й не чує запрошення сісти. Стоїть, як дуб, непокірний, повнокровний, гордий (Г. Епік);

Це був повнокровний чолов'яга середнього віку, із спокійним обличчям, випещеним русявим усом (К. Гордієнко).

2. перен. Змістовний, насичений, багатий враженнями, подіями і т. ін.

З гордістю бачиш, якою повнокровною, багатою тематично і художньо є наша поезія (А. Малишко);

На початку 70-х років він [Пазомні] створив чудові, повнокровні фільми, зняті за мотивами знаменитих середньовічних переказів: “Декамерон”, “Кентерберійські історії” (екранізація оповідей Чосера) та “Квітка тисячі і однієї ночі” (з газ.);

// Який повно відбиває риси кого-, чого-небудь.

Проблема створення живого, повнокровного образу великого Кобзаря ще стане предметом уваги багатьох дослідників (з наук. літ.).

[pownokrownyj]

прикм.

pełnokrwisty

Full-blooded; sanguineous (тж. перен.); мед. plethoric