ПОРОЖНЯ́К, ч.
1. род. а́. Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід і т. ін.
Минула година і друга, а поїзда все не було. Нарешті.., важко сопучи, до станції підповз довжелезний порожняк (А. Головко);
* У порівн. – Цить! Заторохтіла, як порожняк по дорозі! (М. Коцюбинський).
2. род. у́, збірн. Сукупність незавантажених транспортних засобів.
Розгорнулося змагання за відмінний стан відкотних гірничих виробок і безперебійне постачання добувних забоїв порожняком (з публіц. літ.).
ч.
1) род. -а. Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід; незавантажена вантажівка і т. ін.
2) род. -у, збірн. Сукупність незавантажених транспортних засобів.
3) род. -а. Рейс, виконуваний без вантажу.
м. ж.-д.
convoglio m vuoto {senza carico}
м.
wagons m pl vides
зал. та ін.
empties (pl.); empty cars, vehicles without a load
vagones (carros) vacíos
• prázdné vozy
• prázdný vůz
див. порожній