Проворо́нений
Проворонений ← “проворонити” ← ворон о/о ← “проворонити” ← ворон(а) о/о
Ознака за за дією, пов'язаною з вороном (перетворений на ворона); ознака за дією, пов'язаною з вороною (перетворений на ворону).
Тож здихайте к такій вашій матері, Вороновичі й воронки, Воронні й проворонені кадри! Небо – вмию. Мені з руки… (І. Драч. Ворони і ворони).
ПРОВОРО́НЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до проворо́нити.
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до проворонити.