ТВЕРДИ́Й, а́, е́.
1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний.
Атмосферу має більшість планет Сонячної системи, тверда оболонка характерна для планет земної групи, супутників планет та астероїдів (з наук. літ.);
В надрах твердого тіла приховано ще багато таємниць (з публіц. літ.);
Вічне змагання провадили: все, що холодне, – з гарячим.., все тверде – з рідким і текучим (М. Зеров).
2. Який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо; протилежне м'який.
Вона почувала, що ніби стала на якийсь твердий ґрунт (І. Нечуй-Левицький);
Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка);
Тяжко стомились гребці .. та по лавах твердих полягали (М. Зеров);
// Який затвердів, затужавів.
По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні (М. Коцюбинський);
Лише в одному місці він натрапив на польову більш-менш тверду доріжку між виноградниками (О. Гончар);
Земля була мерзла і тверда, як бетон (Григорій Тютюнник);
// Міцний, не мулистий (про ґрунт).
Це не було болото, це були орані поля, але так напоєні безперервними дощами, що під ними годі було добутись твердого дна (О. Гончар);
// Жорсткий на дотик.
Мацаю стіни... так, стіни, тверді, холодні... (М. Коцюбинський);
// Черствий, не свіжий (про хліб і борошняні вироби).;
// у знач. ім. тверде́, до́го, с. Їжа, для пережовування якої потрібні певні зусилля.
Зуби потрохи гояться, але дуже помалу – я все ще запух і не можу їсти твердого (М. Коцюбинський);
// у знач. ім. тверде́, до́го, с. Про міцний, не мулистий ґрунт.
Третину шляху пройшли вони майже по твердому, і тільки тут .. мулисте дно запружинило під ногами (О. Гончар).
3. перен. Фізично витривалий, сильний, дужий.
Надто твердий Уже ти, Одіссею! Ні дух, ані тіло В тебе не слабнуть, Неначе усе воно в тебе з заліза! (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Хай живуть тверді, мов кремінь, наші старики! (М. Рудь);
// Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини).
Потиснув командир тверду руку Тимофію (М. Стельмах);
Він схопив її за руку і так вп'явся своїми гарячими, твердими, як залізо пальцями вище зап'ястка, що рука її стерпла (Григорій Тютюнник).
4. перен. Непохитний, духовно сильний, зі стійкими переконаннями (про людину).
– Я в правді твердий так, як дуб (І. Котляревський);
Потурайчин зацікавився, що видить [бачить] перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Л. Мартович);
Тарас бачив цей виїзд. І хоч він почував, що вже тверді духом його козаки, йому захотілося цієї урочистої в житті хвилини сказати своїм лицарям усе, що було в нього на серці (О. Довженко);
В одному [Бородавка] був послідовний і твердий до кінця – у зненависті до шляхти (З. Тулуб);
Лагідний м'який від природи, Вихор був твердий у своїх переконаннях (І. Чендей);
// Незламний, рішучий, стійкий (про характер людини і його риси).
Мусиш бути творцем, мусиш бути певним своїх сил, мусиш мати і волю тверду, і сильні руки (Г. Хоткевич);
Діти зразу ж оцінили твердий характер хлопця і його рішучість (І. Багмут);
// Який виражає рішучість, незламність, стійкість.
Його слова плили кришталевою, чистою хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь (І. Франко);
Вони [очі Тараса] і кату, й смерті в вічі Дивились з-під навислих брів, Тверді, уперті, бунтівничі (М. Бажан);
Голос у нього рівніший став і твердий (А. Головко);
// Позбавлений чуйності, лагідності, сердечності; суворий (про серце, душу).
Музики заграли жалібну українську думку, ту думку, що може зворушити найтвердіше серце (І. Нечуй-Левицький);
[Руфін:] І не дав я ліків моїй слабій, замученій дружині. Ох, ся тверда душа! Упертий розум! Чом я не міг зломити їх? (Леся Українка).
5. перен. Який визначився остаточно; без вагань, сумнівів.
Ми, перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий (М. Рильський);
Щоб не хвилювати матір, Ляля поки що не казала їй про свій твердий намір залишитися в Полтаві (О. Гончар);
// Цілеспрямований, певний.
Я слухав його мовчки, .. думав про невстояну закваску інтелігента, про болючість його нервів та про відсутність твердої лінії життя (Ю. Яновський);
// Перейнятий упевненістю; чіткий.
Нікому не хотілося починати розмову, бо ні в кого не було якоїсь твердої відповіді на те, що сталося (І. Микитенко);
Я сподівався почути від вас тверду думку спеціаліста і знайти спільника, але, здається, помилився (В. Собко).
6. Непорушний, стійкий, не хисткий.
Тверда точка опори;
Тверда опора;
// Який вимагає цілковитого підкорення, неухильного виконання.
Начальник окружного складу телеграфно-телефонних матеріалів був людиною далекоглядною і керувався твердими принципами у своїй діяльності (Ю. Збанацький);
І знову ллється на Обушного пекучий струмінь скарг на безладдя, на відсутність твердого керівництва (І. Кириленко);
Тверда влада; Твердий наказ;
// Який міцно встановився; без порушень, без відхилень.
На залізницях України діє тверде правило – вантажі селу відправляти на першу вимогу, в першу чергу (з газ.);
У хороших господарів є тверде правило: про урожай наступного року треба дбати ще з осені (з газ.);
Твердий порядок;
// Який довільно не змінюється; сталий (про ціни, податок).
[Дудар:] Держава потребує хліба .. Ви мусите його продати не спекулянтові, а державі за тверду ціну (І. Микитенко);
Величезні кошти у твердій валюті щороку витрачала Індія на імпорт необхідного для її індустріалізації устаткування (з газ.);
// Який не підлягає змінам, постійний.
Єдиною твердою річчю.., чула Маруся, було почуття старої їмості. Тільки бабця одна щось знала певно, ніби посідала тайну життя (Г. Хоткевич);
Йому можуть зустрітися люди великого серця, твердого сумління, з справді мудрим розумінням життя (О. Гончар);
Нема в тебе твердих переконань, тобі ще треба спромогтися на них (Є. Гуцало);
// Певний, надійний.
7. Стійкий, впевнений (про ходу, рухи й т. ін.).
– Прощавайте, мамо! – раптом сказав він хрипло .. і твердою ходою подався услід за товаришами (Леся Українка);
У коридорі кроки, тверді, впевнені. Знайома постать у білому халаті (Л. Дмитерко).
8. у чому, перен., рідко. Який добре знає що-небудь, володіє чимось.
Пани перекидалися французькими фразами, хоч оба в французькій мові були не тверді і ширшої конверсації [конверзації] сею мовою не могли провадити (І. Франко);
// Глибокий, міцний (про знання).
Тверді знання.
9. Різко окреслений.
Над нашими головами, проти синього неба, вирізувались зубцями круті гострі верхи, поламані косогори з твердим верхнім обідком (І. Нечуй-Левицький);
// Виразний, чіткий (про риси обличчя).
Бере [Шешеня] фотографію молодої жінки .. – енергійної, з великими темними очима, з твердим і водночас ніжним малюнком міцно стиснутих губ (Ю. Яновський);
На вугластому обличчі [Гриця] з твердим підборіддям виступав прямий ніс (П. Панч);
// Прямий, рівний, розбірливий (про почерк).
Я любив твої листи, .. вони були писані твоїм енергічним [енергійним], твердим, буйним почерком (Леся Українка).
10. перен. Важкий, обтяжливий.
Руїни перебув [народ], татарські лихоліття І панщини ярмо тверде (І. Франко);
Семен помолився до неба, загорнувсь у свиту і заснув твердим сном натрудженого робітника (М. Коцюбинський).
11. рідко. Міцний, глибокий (про сон).
Заснула [Варвара] на поді таким твердим сном, що хоч гармати коти, то не добудишся (Л. Мартович);
Голодуха не відповів. Очі йому склепилися, він .. заснув твердим сном (О. Довженко).
Тверда́ земля́ див. земля́;
(1) Тверди́й, як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь – дуже щільний, затверділий.
Сонце пече, дорога тверда, мов камінь (Григорій Тютюнник);
* Образно. Вітер твердий, як гума, Нам навіть у низ тяжко бігти, і ми біжимо, наче упірнаючи під воду (Ю. Яновський);
Гірська земля тверда, мов камінь (С. Чорнобривець);
Але Цигуля та коваль були тверді, як цілина в селянській гущі (А. Головко).
△ Жорстки́й (тверди́й) диск див. диск;
Тверда́ валю́та див. валю́та;
Тверда́ вода́ див. вода́;
Тверда́ вуглекислота́ див. вуглекислота́;
Тверда́ гру́па див. гру́па;
Тверда́ пшени́ця див. пшени́ця;
Тверде́ па́ливо див. па́ливо;
Тверде́ піднебі́ння див. піднебі́ння;
Тверде́ покриття́ див. покриття́;
Тверди́й ша́нкер див. ша́нкер;
Тверді́ поро́ди див. поро́да;
Тверді́ спла́ви див. сплав¹.
◇ Бу́ти (стоя́ти) на твердо́му [ґру́нті] див. бу́ти;
Ма́ти міцни́й (тверди́й) ґрунт під нога́ми див. ма́ти²;
Розкуси́ти (рідше розгри́зти) [міцни́й (тверди́й)] горі́х (горі́шок) див. розку́шувати;
Тверда́ (залі́зна) рука́ див. рука́;
Тверде́ сло́во див. сло́во;
Тверди́й (міцни́й) горі́шок див. горі́шок;
(2) Тверди́й на сло́во – який не порушує, дотримується своїх обіцянок.
Василь Семенович – чоловік твердий на слово (Панас Мирний).