АЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм.
Той, хто сплачує аліменти.
– Зося закохана у вас. Кохає, незважаючи на те, що ви аліментник (О. Чорногуз);
За вказівками починались і кінчались кампанії переслідування троцькістів, правих опортуністів, терористів, аліментників, валютників і хуліганів. Може, тепер дано якусь нову вказівку й про українських націоналістів? (із журн.).
-а, ч., розм.
Той, хто платить аліменти.