БАНЕЛЮКИ

банелю́ки (банялю́ки) нісенітниці (ср, ст)|| = баєр◊ банелю́ки гну́ти говорити, розповідати нісенітниці (ср, ст)|| = баєр засувати ◊ банелю́ки пле́сти = банелю́ки гну́ти ◊ напле́сти банялю́к наговорити дурниць, нісенітниць (ср, ст): Штик, як син комісара поліції, знав про ті поголоски і, хотівши рятувати свого щирого товариша, “наплів різних банялюк” (так сам казав) (Шухевич)

плести́ банелю́ки (плете́ники), зневажл. Говорити щось пусте, неістотне. Що ти мені банелюки плетеш? (Гал.-руські.. приповідки); І ледарем обізвали, і безсовісним охрестили .. Усе мужньо я стерпів. Плетіть, думаю, свої плетеники (З газети).

банелю́ки множинний іменник дурниці; вживається у складі фразеологізмів діал.