ВИ́СТРАЖДАТИ, аю, аєш, док.
1. Зазнати великих страждань.
Занадто багато вистраждали вони обоє, щоб зрозуміти одне одного й допомогти (Б. Антоненко-Давидович);
Багато довелося пережити й вистраждати Доростолу від імператорів римських (С. Скляренко);
Мій народ вистраждав стільки, що мав би давно окупити всі свої гріхи, а кінця його стражданню не видно (Ю. Мушкетик).
2. що. Здобути що-небудь ціною багатьох страждань.
Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (І. Гончаренко);
– Не можу я спокійно дивитися на те, як гине в неволі все, що вистраждав народ впродовж тяжких століть, що, власне, є його єством, душею (Василь Шевчук).
ВИ́СТРАЖДАТИ (здобути що-небудь ціною багатьох страждань), ВИ́ГОРЮВАТИ розм., ВИ́БОЛІТИ діал. — Недок.: вигорьо́вувати. Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (І. Гончаренко); Освітній ценз для сина вона вигорьовувала безсонними ночами над шитвом (Ю. Смолич); Трапляється ж у житті й таке, про що нікому не хочеш і не можеш розповісти. Мусиш пережити, виболіти і сама ж приховати все десь аж на самому дні душі... (В. Козаченко).
-аю, -аєш, док.
1) неперех. Зазнати великих страждань.
2) перех. Здобути що-небудь ціною багатьох страждань.
1) (зазнати страждань) to suffer badly (with, from); to endure
2) (здобути ціною страждань) to achieve through much suffering
Выпакутаваць