ТЕЛЕ́НЬКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. теле́нькати та звуки, утворювані цією дією.
Він так любить .. слухати, як хрупотить сніг під кінськими копитами й теленькання дзвінків розноситься широко по білих нивах (Н. Кобринська);
Марія не чула скигління доньки, повільно йшла на переривчасте теленькання дзвону, з заздрістю, подивом і боязню дивилася на людей, що не боялися йти на його поклик (Р. Іваничук).
-я, с., розм.
Дія за знач. теленькати та звуки, утворювані цією дією.