ВИСОКОБІЛКО́ВИЙ, а, е.
Який містить велику кількість білка (у 2 знач.).
Горох, вика, соя, кормові боби – це ґрунтоутворювальні, азотофіксувальні, високобілкові культури, які сприяють підвищенню родючості ґрунтів (з наук.-попул. літ.);
На відмерлих рослинних рештках поселяються гетеротрофні мікроби, які асимілюють вуглекислоту ґрунту та ґрунтового повітря і створюють нову високобілкову речовину (з навч. літ.).
-а, -е.
Який містить велику кількість білка.