НАЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док.
1. чого. Чистячи що-небудь готувати в якійсь кількості.
– Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (І. Нечуй-Левицький);
Домна Кирилівна начистила картоплі і взялася за тертку (Я. Гримайло).
2. що, розм. Добре, старанно чистити що-небудь.
Після бою, після січі начищає [боєць] ордени (М. Рудь);
Щоранку схопиться [Сергій Сергійович], охайно одягнеться, начистить до блиску черевики (Є. Кравченко).
НАЧИ́СТИТИ (усунувши бруд, пил, іржу тощо, зробити чистим і блискучим), ВИ́ЧИСТИТИ, НАТЕ́РТИ, НАДРА́ЇТИ підсил. розм., НАЛОЩИ́ТИ підсил. розм. — Недок.: чи́стити, начища́ти, вичища́ти, натира́ти, надра́ювати, дра́їти. Начистити взуття; Після бою, після січі начищає (боєць) ордени (М. Рудь); (Бухта:) От тільки старий уже став, а то сам би вичистив палубу флагмана (О. Корнійчук); Крім Марисі, прислуговує ще старша жінка Якова, до обов'язків якої входить.. витріпати килим та доріжки, натерти підлоги (Ірина Вільде); "Самовари" (міномети) надраїли — аж горять (О. Гончар).
-аю, -аєш, недок., начистити, -чищу, -чистиш, док., перех.
1) Чистячи, готувати в якій-небудь кількості.
2) розм. Добре, старанно чистити що-небудь.
док. начистити
to clean; to polish; to black; (щіткою) to brush; (натирати) to rub up