ФІҐЕЛЬ, ҐЛЯ,
Фіґель, ґля, м.
1) = Фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках…. Гн. ІІ. 6. Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. Драг. 181.
2) мн. Фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины. Гол. Од. 61.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 377.