ВИ́СТОЯНИЙ, а, е.
Який вистоявся.
Сіла Горленко поруч з завгоспом на двоколісну одноколку, запряжену вистояним породистим конем (Є. Кротевич);
– Хто поспішає, той п'є кисле вино замість міцного і вистояного... (Я. Гримайло);
Невже все оте колись було – і перші любощі з Петром.., й п'янливий дух вистояного різнотрав'я, і цвіркуни, й веселе палахкотіння зірок? (Микита Чернявський).
[wystojanyj]
прикм.
wystany
-а, -е.
Який вистоявся.