ПОЧИНА́ННЯ, я, с.
Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру).
Віки говорять .. Але від них величніше гримить Те явлене в сьогоднішнім майбутнє, Яке проймає кожну мисль, і мить, І починання кожне всемогутнє (М. Бажан);
Максим Горький .. благословив новаторські починання молодого Павла Тичини (з наук. літ.);
// Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціатива.
У ході змагання народжуються нові й нові чудові патріотичні починання (з публіц. літ.).
ПОЧИ́Н (перший крок у якій-небудь справі, який хтось здійснює), ПОЧИНА́ННЯ, ІНІЦІАТИ́ВА. Сьогодні сяйвом аметистів сіяє Кам'янка й Тульчин: в гарячій змозі декабристів і твій (Пушкіна) гарячий був почин (П. Тичина); Він поклявся собі бути гідним уваги і довір'я, чесно допомагати новому голові в його сміливих починаннях (М. Чабанівський); На фотографічній картці, яку мені довелося побачити пізніше, він сфотографований з своїми товаришами, які підтримали його ініціативу (П. Панч).
-я, с.
Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру). || Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціатива.
[poczynanńa]
с.
przedsięwzięcie
див. початок
Почина́ння, -ння, -нню, в -нні
Beginning; undertaking