ВИСПІНУТИ, СПІНУ, НЕШ,

Виспінути, спіну, неш, гл. = Ви́спіти 2. Кажу йому: не виспінеш туди. Так ні, таки пробі: виспіну ще! та й сидить, базікає, — ну й загаявся. Новомоск. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 189.