СКРА́ЯНИЙ

СКРА́ЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до скра́яти. Майданівна вогкими очима задивлялася на міцно скраяну Андрійову поставу (Кач., II, 1958, 10). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 312.