ЧЕКАН, инструмент для чеканки, имеющий форму зубила, рабочая кромка к-рого затуплена и закруглена.
ЧЕКА́Н¹, а, ч.
1. військ., іст. Старовинна ручна зброя, що являє собою загострений молот із довгим держаком (використовувалася перев. для удару по голові); келеп.
Не піддавалися вони [двері] ані шаблям, ані списам, ані чеканам (З. Тулуб);
Зброя їх [райтарів] складалася з трьох рушниць, одної довгої і двох коротких, чекана та шаблі (з наук. літ.).
2. Інструмент для чеканення, який нагадує тупе зубило; карбівка.
Сидить Андрій Васильович у майстерні, виконує чекани найрізноманітніших конфігурацій. Бо для кожного штриха – новий чекан (з газ.).
3. діал. Кирка.
ЧЕКА́Н², а, ч.
Невеликий степовий дикий птах родини дроздових з коротким дзьобом.
У південних степах нашої країни живе такий собі непоказний птах – чекан-танцюрист (з наук.-попул. літ.);
Чекан лучний;
Чекан чорноголовий (з наук.-попул. літ.).
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
1) військ., іст. Старовинна ручна зброя, що являє собою загострений молот з довгим держаком (використовувалася перев. для удару по голові); келеп.
2) Інструмент для чеканення, який нагадує тупе зубило; карбівка.
3) діал. Кирка.
II -а, ч.Невеликий степовий дикий птах з коротким дзьобом.
(Stamp, coin) — инструмент, напоминающий по форме зубило, при помощи которого производят чеканку заклепочных швов.
Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941