Значение слова "ПРИГОЛОМШЛИВИЙ" найдено в 9 источниках

ПРИГОЛОМШЛИВИЙ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ГНІТЮ́ЧИЙ (про настрій, відчуття і т. ін. — сповнений важкого переживання), ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ, ГНІТЛИ́ВИЙ рідше, ПРИГНІ́ТЛИВИЙ рідше. Сидів (Саїд) скраю, біля трибуни, і не міг звільнитися від цього гнітючого почуття (І. Ле); Помітивши пригнічений настрій хлопця, батько намагався його розвеселити (С. Добровольський); Настрій на дарабі стає пригноблений. Оба керманичі похмурі, і ми, пасажири, вже боїмося їх зачіпати (Г. Хоткевич); Орест гнітився від приголомшливого чуття (О. Досвітній); З гнітливими думками стояла Єлька край шляху.., почувала, що життя знову заганяє її в глухий кут (О. Гончар); Пригнітливі думки мучили мене (С. Васильченко).

ГОЛОСНИ́Й (який набув великого розголосу), ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й, ГАЛАСЛИ́ВИЙ, СЕНСАЦІ́ЙНИЙ (який викликає сенсацію); ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ (який дивує, приголомшує); ПІКА́НТНИЙ (який викликає нездоровий інтерес). Він мою справу вже добре знав, вона стала голосною (Уляна Кравченко); Ще мати Єльці розповідала про один гучний випадок, коли Ягор, спродавши якось у місті багатющий урожай полуниць і добре будучи під джмелем, на весь виторг найняв духовий оркестр (О. Гончар); Одного разу, після якоїсь гучної та бучної студентської історії, Якима.. випровадили з університету (І. Нечуй-Левицький); Кому було потрібно, щоб він став ще й перед судом у такій галасливій справі? (І. Ле); Ліну теж брала цікавість, кортіло торкнутися ближче цієї сенсаційної новини (О. Гончар); Приголомшлива чутка пішла серед гостей (О. Полторацький); По цілій Косівщині з уст в уста передавалася пікантна новинка о тім, як попадя криворівська цілувала привселюдно Марусяка на храму в Яворові (Г. Хоткевич).

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ, а, е.

Який приголомшує (у 2 знач.).

Звістка була приголомшливою, неймовірною (Ю. Бедзик);

Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехнути їм з свого вояцького минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (О. Гончар);

Намагаючись відновити ту приголомшливу розмову, вона чітко уявляла її [Катерини] бліде, висмоктане обличчя, каламуть злості і збентеження .. в її очах (В. Козаченко);

// Власт. станові приголомшеності.

Орест знітився від приголомшливого чуття (Олесь Досвітній);

Як стало відомо в колах румунської еміграції Женеви, розгром румунських дивізій на східному фронті викликав у Румунії приголомшливе і гнітюче враження (В. Кучер).

найдено в "Большом украинско-русском словаре"