МІЛІЦЕЙСЬКИЙ

МІЛІЦЕ́ЙСЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до міліції.

У правлінні мене дожидали інструктор, міліцейський сержант і Микита Петрович (І. Муратов);

Заїзди міліцейські повідомляли, що Косинський іде вже з Білої Церкви просто на Волинь (Іван Ле).

2. Стос. до міліціонера, міліціонерів, належний їм.

Прокопчук носив міліцейську шинелю (Григорій Тютюнник);

Раптом машину на величезній швидкості перегнали два міліцейські мотоцикли (М. Зарудний).

міліце́йський

[м'іл'іцейс'ки^ей]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

[milicejs'kyj]

прикм.

milicyjny

Militia (attr.); militiaman (attr.)