ПРОВОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
Володіти якийсь час.
Оце коли хто проволодів землею десять год як хазяїн і ніхто до його не чіпавсь і землі тієї не однімав, то вже й не одніме, хоч би земля й не його була (Б. Грінченко).
Дієприслівникова форма: проволодівши
-ію, -ієш, док., розм.
Володіти якийсь час.