НЕЗГОДНИЙ

НЕЗГО́ДНИЙ, НЕЗГО́ДЕН, дна, дне.

1. Який не поділяє думок, поглядів кого-небудь, не погоджується з кимсь, чимсь.

Батюшечка, .. незгодний з промовою директора, переглядається з Нікольським (О. Полторацький);

– “Ура” комісарові. – Ура-а! Лише Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні (О. Гончар).

2. на що і без дод. Який не дає, не виявляє згоди на що-небудь, не погоджується зробити, прийняти щось.

– Зараз виходимо на роботу, – диктує Грім. – Хто згодний іти зі мною – ставай ліворуч. Хто не піде – ставай праворуч .. Потроху переходять люди ліворуч, на бік отамана – їх більшість .. Залишається лише купка незгодних (Ю. Яновський);

Кажуть, гетьмана в Києві настановили, німецький цар медалі висилає за наших волів та корів. Незгодний народ на таке діло (Л. Первомайський).

3. Який свідчить про відсутність мирних стосунків, злагоди, погодженості між ким-небудь.

От сусіди заздрять: не те, що сварки, – незгодної балачки ніхто між ними не чув (І. Муратов).

[nezhodnyj]

прикм.

niezgodny

Not agreeing (to, with)

Oenig

Uenig

Uenig