КОШАРА

КОША́РА, и, ж.

1. Загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня.

Було собі Ягня, потішненьке таке, В кошарі не було такого (Л. Глібов);

В кошарі його обливало ціле море овець (М. Коцюбинський);

А отут стоїть кошара, В ній живе овець отара (М. Познанська);

Раннього недільного ранку .. вівчарі виманювали з кошар баранів із великими мідними дзвонами на шиях (І. Білик);

// рідко. Хлів для великої рогатої худоби.

На подвір'ях і кошарах ремиґали лежма воли (О. Довженко);

Як приємно простягнутися на лежанці, коли корова заведена до кошари, і кінь по сусідству з нею хрупає сіном (Н. Околітенко);

// перен., зневажл. Про будь-яке приміщення, переповнене людьми.

Еней, ввійшовши в сю кошару, Побачив там багацько душ (І. Котляревський);

З цієї кошари [в'язниці] ще ніхто не виходив (Ю. Збанацький).

2. заст. Дерев'яний фабричний будинок.

Тут і там поміж ямами здіймалися кошари або великі шопи, що були складами .. добутого матеріалу (І. Франко);

Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки (С. Ковалів);

// Житловий будинок для робітників біля фабрики, на промислі і т. ін.

– До мене підемо? .. – У вас же й сісти ніде, – мовив Грабовський. – А у нас з Миколою цілісінька тобі кошара. Та й хазяїн не стане на заваді (М. Сиротюк).

Коша́ра:

— гуртове (погане) приміщення для робітників [V]

— мається на увазі казарма для робітників [IV]

— тут: казарма для робітників [21]

— тут: огорожа, або будка над ямою, з якої добувають нафту [15]

кошари:

— казарми, дерев'яні фабричні будинки [I]

— «Кошара» (загороджене місце, огорожа): «Сидить у куті кошари та перебирає леп, видобутий з ями» (79) пояснено «казарми, дерев’яні фабричні будинки», незважаючи на контекст і ситуацію. Акція оповідання діється в часах Франка в Бориславі, де, як відомо, не було ні фабрик, ні фабричних будинків. Нафту добували вручну, в найбільш примітивних умовах. Місце, де копали яму, на т. зв. «ропу», відокремлювалося від ям інших власників примітивною огорожею, як уночі на полонині овець від вовків кошарою. Звідси і назва огорожі. «Леп» з ями не возили у фабричні будинки чи казарми, а викидали поряд на великі купи. Не беручись виходити із значення «кошара», зафіксованого в словниках Грінченка і Желехівського, автори пояснення притягнули польські koszary — «казарми», вживане лише в множині, незважаючи на форму однини в тексті. В результаті виникла нісенітниця. Якби редакція пояснень заглянула до етимологічного словника польської мови А. Брюкнера, [Słownik etymologiczny języka polskiego, Lwów, 1927, стор. 260] то переконалась би, що «koszary» виникли саме з пастушої «кошари» шляхом семантичної контамінації з франц. «caserne», нім. «Kasserne», a «koszara», в свою чергу, запозичена з рум. «cǎşǎrie» (спорідненого з лат. «casa») зі зміною рум. а>о під впливом слов’янського «košь». [MО,I]

— Кошара (рум. cǎsǎrie) — огорожа для овець у полонинах, у контексті огорожа довкола ділянки, на якій видобували нафту, стала в поясненнях «казармою для робітників» (532). [MО,IV]

— Кошара належить до таких малозрозумілих слів, яким не щастить в усіх перших томах 20-томника. То вона є «казармами для робітників», то «фабричними будинками», але в жодному томі не є тим, чим є насправді, — примітивною огорожею, або будкою над ямою, з якої вручну добували колись у Бориславі нафту. У V томі, на відміну від перших чотирьох, кошара — це «гуртове (погане) приміщення для робітників» (484). Справжнє значення кошари недвозначно виникає також з контексту: «Кошара з дощок і різаних стовпів розсілась над ямою» (223). В іншому місці про кошару сказано: «Кошари над нею (ямою. — М. О.) не було, вона й будована була ще по-давньому» (228). [MО,V]

ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА (ВОЛЬЄ́Р), ОЦА́РОК рідко. Позаганяв (Чіпка) у загороду худобу, набрав оберемок свіжої трави (Панас Мирний); Виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови (Григорій Тютюнник); Пізнім вечором.. Плачинда потай, щоб ніхто не почув, випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар). — Пор. коша́ра.

КОША́РА (загорода або хлів для овець, кіз); ВІВЧА́РНЯ, ОВЕЧА́ТНИК розм. (хлів або повітка для овець); ЧАБА́РНЯ (у степу — загорода, хлів для овець з приміщенням для чабанів). Він був добрий господар. Йому спало на думку піти та оглядіти фольварк: подивитись на табуни коней, на товар у загородах, на отари овець в кошарах (І. Нечуй-Левицький); Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники (З. Тулуб); — Отим би такий кожух, — нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі. — А то як працюють, так завжди мерзнуть (О. Гончар). — Пор. за́города.

коша́ра, овчарня, помещение для содержания овец. Делят на общие, предназначенные для содержания различных половых и возрастных групп (на 300—500 животных), и специализированные — для содержания отар овец одного возраста и пола (на 800—1000 маток или 1000—1200 голов молодняка или валухов). К. бывают прямоугольной, Г-образной и П-образной (наиболее распространены) формы. Внутри К. делят на секции. На фермах, где предусмотрено зимнее ягнение, секцию для содержания маток с новорождёнными ягнятами утепляют (тепляк). В овцеводческих комплексах и крупных овцефермах для ягнения овец строят специальные помещения. С южной стороны К. устраивают загон (баз), на котором в хорошую погоду кормят и поят овец. В некоторых южных районах для укрытия овец в непогоду строят лёгкие К.-крыши и базы-навесы, закрытые стенами с трёх сторон. На крупных механизированных овцеводческих фермах строят широкогабаритные овчарни (шириной 18 м). Помещения электрифицируют, оборудуют естественной или принудительной вентиляцией, водопроводом и автопоилками. Предусматривается механизация раздачи кормов и уборки навоза. Утеплённые К. на период зимнего ягнения оснащают лампами инфракрасного излучения для обогрева новорождённых ягнят.

"...Кошара: помещение для содержания овец, коз..."

Источник:

" РД-АПК 1.10.03.01-11. Система рекомендательных документов агропромышленного комплекса Министерства сельского хозяйства Российской Федерации. Методические рекомендации по технологическому проектированию. Методические рекомендации по технологическому проектированию козоводческих ферм и комплексов"

(одобрены Протоколом Минсельхоза России от 16.05.2011 N 15)

КОШАРА

овчарня.

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): КОШАР;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (1): А;