ЄКТЕНІЯ́, ї́, ж., рел.-церк.
Частина православного богослужіння – молитва, що містить звернення та прохання до Бога.
Аркадій звів очі до неба і почав проголошувати урочисту єктенію. Його могутній бас, наче грім, прокотився над головами людей і досяг останніх рядів (М. Старицький);
Отець диякон Дам'ян, стрясаючи своєю сивою, але все ще бурхливою чуприною, виголошував єктенії (У. Самчук);
Священник швидко справив єктенію і благословив братство (із журн.).
-ї, ж.
Сукупність молитв, що читаються дияконом або священиком при кожному богослужінні від імені віруючих та містять прохання та звернення до Бога.
Єкте́нія:
— вид молитви [47]