ШТУКО́ВИНА, и, ж., розм.
Те саме, що шту́ка¹ 4, 5.
– Вмієш користуватися цією штуковиною? – спитав Мєшков, обережно взявши компас з рук Джантемира (З. Тулуб);
Дивна штуковина оте сонце. Ось зараз, коли воно спускалося низько до землі, на нього можна було дивитися не мружачись (Ю. Збанацький);
Галченя Вася підняв на землі .. Уловив і терпеливою ласкою навчив дикувате пташеня усяким штуковинам (О. Ковінька);
Подобається йому копатися в усьому та вигадувати різні штуковини (О. Гончар).
ПРЕДМЕ́Т (що-небудь конкретне, матеріальне, що сприймається органами чуття), РІЧ, ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., ШТУКОВИНА жарт., ШТУКЕ́НЦІЯ жарт., ШТУКЕ́РІЯ жарт. Не раз, в хвилину спочинку, смерком, коли предмети ховались в тінях, .. твій голос теплішав на згадках про далекі вже роки дитинства (М. Коцюбинський); — Я вам покажу одну річ, яку я придбав для вас. То був східний божок пожовклої слонової кості (Ю. Яновський); Я ще раз оглянув олівець, покрутив у нього ричажок. Хороша штука (Л. Смілянський); — Вмієш користуватися цією штуковиною? — спитав Мєшков, обережно взявши компас з рук Джантемира (З. Тулуб).
-и, ж., розм.
Те саме, що штука I 4), 5).
••
От так штуковина! — щось дивне, несподіване.
2. jublakas
3. nublakas
4. riistapuu
5. vidin
6. värk
см. штука 2), штука 3)
розм.
thingumabob, thingummy, thingumajig; gizmo
див. диво; штука