Значение слова "АРГУМЕНТАЦІЯ" найдено в 16 источниках

АРГУМЕНТАЦІЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АРГУМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Те саме, що аргументува́ння.

Відчуваєш силу в його такій грубій, але й незаперечній аргументації (Іван Ле).

2. Сукупність аргументів (у 1 знач.).

Властивої полемічної аргументації в його [І. Вишенського] писаннях не так багато, як би веліла догадуватися назва полеміста (І. Франко);

Галілей розробив філософську й фізичну аргументацію на користь системи Коперника про обертання Землі навколо Сонця (з наук.-попул. літ.).

найдено в "Словнику із соціальної роботи"

специфічна інтелектуально-вербальна діяльність, спосіб міркування, який забезпечує переконливість, осмисленість та обгрунтування публічного виступу; приведення сукупності доказів або аргументів на користь якої-небудь позиції. англ. argumentation; нім. Argumentation f=, -en; угор. (meg) indoklás; рос. аргументация.

найдено в "Філософському енциклопедичному словнику"

АРГУМЕНТАЦІЯ - процес обґрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності С. труктура А. складається із тези, аргументів та демонстрації. Розрізняють різні види А.: доказову та недоказову, пряму та непряму. А. тісно пов'язана з суперечкою.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

1) Те саме, що аргументування.

2) Сукупність аргументів (у 1 знач.).

найдено в "Українсько-польському словнику"

[arhumentacja]

ж.

argumentacja

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. родуаргументация

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Argumentation; збірн. arguments (pl.)