ВОЛОСИ́НКА, и, ж.
1. Зменш. до волоси́на.
На голові світились поміж чорними пасмами сиві волосинки (І. Нечуй-Левицький);
Петро повів рукою по ніжному, шовковому волоссі, й його шорсткі пальці заплуталися в тоненьких волосинках... (І. Багряний);
Бороду дід зрідка голив, і тому короткі волосинки стирчали на круглому підборідді (В. Собко);
* Образно. Остання волосинка надії порвалася. Ірині здалося в ту хвилину, що прийшла її власна загибель (О. Донченко);
Діждався врешті волі і спокою – На волосинці вічності тремчу (І. Гнатюк);
* У порівн. Посміхається [баба Чапля] тонесенькою, як волосинка, посмішечкою, а оченятка без вій, червоні, гостренькі дивляться вбік (В. Винниченко).
2. Тоненький паросток у рослин, що буває на листку, стеблі, корені і т. ін.
Жито вже красувалось. Жовті палички цвіту тихо гойдались на волосинках вздовж колосків (М. Коцюбинський);
Лист голий із росинками, холодний, а на споді – покритий волосинками і теплий (Д. Білоус).
3. Тонка дротинка, що є складовою частиною якого-небудь приладу, інструмента і т. ін.
Волосинку за волосинкою на смичку перебирав [Саїд] у пам'яті (Іван Ле).
◇ Ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні, на ни́точці) див. ви́сі́ти;
До волоси́ни (до волоси́нки) див. волоси́на;
[І (ні, ані́)] на волоси́ну (на во́лос, на волоси́нку і т. ін.), див. волоси́на;
На волоси́ну (на волоси́нку) див. волоси́на;
(1) На волоси́нці (на волоси́ні, на волосо́к і т. ін.):
а) у великій небезпеці, під загрозою.
– Старі ж мої вдома, у німців зосталися, плачуть за мною, а тут життя на волосинці щоденно (О. Довженко);
– І ти, стара, гордилася б краще сином, подумай: щодня в небі! І щодня... на волосинці (О. Гончар);
б) (від чого) дуже близький до чого-небудь (перев. до якоїсь небезпеки).
Максим Кривоніс після поранення біля стін бернардинського монастиря був на волосок від смерті (П. Панч);
Ігор на волосинці від смерті... (Л. Дмитерко);
– Один десь під Бахчисараєм, може, на волосині від смерті (В. Кучер);
– Дурню, ти, мабуть, зробив відкриття неймовірної ваги... і, можливо, був на волосинку від загибелі! (із журн.).
Single tiny hair; filament
на волосинку від — by a close shave
на волосинку від смерті — within a hairbreadth (an ace) of death
він був на волосинку від загибелі — he had a narrow (hairbreadth) escape; sl. he had a narrow squeak of it
триматися на волосинці перен. — to hang by a thread; to hang on by the eyelids
-и, ж.
1) Зменш. до волосина.
2) Паросток у рослин, що буває на листку, стеблі, корені і т. ін.
3) Тонка дротинка, що є складовою частиною якого-небудь приладу, інструмента і т. ін.
Rzeczownik
волосинка f
włosek m