ЛА́ТА¹, и, ж.
Те саме, що ла́тка 1-3.
На свиті стільки лат, як на селі хат (прислів'я);
Синя лата неба нашвидко перемальовується і її іноді видно з вікна (У. Самчук);
// перен. Про старий, латаний одяг.
І всі молоді, як перемиті, і всі – хоч часом прикриті і латами, пригнічені нуждою, – а з гарячим завзяттям у серці (Панас Мирний);
Одягнений у діри й лати, Спітнілий, темний, як земля, Ти усміхаєшся, мулате, Прибульцям хтозна-відкіля (М. Рильський);
Хазяїни таверн з Бейоглу були одягнені в лати (П. Загребельний);
// тільки мн. Те саме, що обладу́нки.
Наступ лавами грізних велетнів, закутих у бронзові лати зо сталевими шоломами (Н. Королева);
Ця зброя стріляла далеко, і важкі кулі пробивали будь-які лати (С. Тельнюк);
З-за повороту виїхав загін кінних воїнів, закованих у лати, а слідом два вершники у дорогих шатах (Р. Іваничук);
Вбитий руський воїн виглядає немовби живим серед ратників, щільно закутих у лати з шоломами і залізними масками (із журн.).
◇ (1) Ла́та на ла́ті:
а) про дуже старий, латаний одяг.
Грицькова жилетка – лата на латі (Б. Грінченко);
б) про надзвичайну бідність, злидні.
І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Т. Шевченко).
ЛА́ТА², и, ж., буд.
Довга жердина або дошка, яку кладуть упоперек кроков.
Яка кроква, така й лата, яка праця, так й плата (прислів'я);
Яким знову подався до лісу по нові лати (М. Івченко);
Кожна кроквочка, кожна лата не жаліла для нас тепла (В. Симоненко);
Тут уже було чути, як палахкотить солома на дахові, як тріщать лати та крокви у вируючому полум'ї (В. Малик);
Він [беміт] дуже легкий і не потребує громіздких кроков та лат (з газ.);
// Огорожа з довгих жердин.
В печі догоряють якісь опилки, лати з сусідського паркана (І. Франко);
Огорожа одна чого варта, найкращі лати у лебедському лісі вибирав, навколо вишнями обсадив (У. Самчук).
Латане, та не хватане, а зароблене мозолями.
Ліпше бідне, але чесно зароблене.
На свиті стільки лат, як на селі лаб.
Про дуже бідного.
Наші лати переходять панські шати.
Бідний переходить через панські покої.
Латку йому пришили.
Дали йому інше імя для жарту, або приписують йому якийсь злочин.
Ліпше своє латане, як чуже хватане.
Ліпше своя власність, хоч убога, як чужа велична, а крадена.
Пан хоч і село має, а як розідреться то латає.
І багаті люди щадять.
Хоч і латане, та не хватане.
Хоч і бідна річ, та своя, а не краджена.
Древние индийские имена. Словарь значений..
Словарь русских личных имен.Н. А. Петровский.2011.