Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г.,2006.
ЦИРКУМФЛЕ́КС, а ч., лінгв.
Один з видів музичного наголосу на довгому складі (висхідно-спадний у грецькій мові, спадний у балто-слов'янських).
Давньогрецькі граматисти використовували невелику кількість діакритичних знаків: знаки тонічного, або музичного наголосу (гравіс, акут і циркумфлекс) (із журн.);
// Знак цього наголосу на письмі (^).
Циркумфлекс, Сирконфлекс, «Крыша» (Circumflex)
Один из верхних акцентов [надстрочный или подстрочный знак]. Напоминает уголок, направленный вверх. Применяется над гласными во вьетнамском, греческом, португальском, румынском, турецком и др. языках.
-а, ч., лінгв.
Один із видів музичного наголосу на довгому складі (висхідно-спадний у грецькій мові, спадний у балто-слов'янських).