НЕЗМУ́ШЕНО, рідко.
Присл. до незму́шений.
Ганна обидва рази почувала себе в його товаристві зовсім незмушено, легко й приємно (В. Козаченко);
Вона незмушено про себе Михасеві розповіла (С. Воскрекасенко).
рідко.
Присл. до незмушений.