ЗАКЛУБОТА́ТИ

ЗАКЛУБОТА́ТИ, о́че, док. Почати клуботати. Ось знявся чорний дим, заклуботав серед ясного багаття (Мирний, III, 1954,339). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 150.