ПОНАЛА́МУВАТИ, ую, уєш, док., що.
Наламати багато чого-небудь.
Поналамують [діти] зеленої, широколистої вербини і обтичуть нею коня (І. Франко).
Дієприслівникова форма: поналамувавши
-ую, -уєш, док., перех.
Наламати багато чого-небудь.
Понала́мувати, -мую, -муєш