СТАРОВІ́Р рел. (послідовник старої віри), СТАРООБРЯ́ДЕЦЬ, СТАРООБРЯ́ДНИК. Видно, довго бродив в тайгових глибинах змучений і пристрасний старовір (О. Довженко); Ріденька козляча борідка робила його схожим на старообрядця (Ю. Бедзик); Секта старообрядників.
СТАРООБРЯ́ДНИК, а, ч., рел.
Те саме, що старообря́дець.
-а, ч., рел.
Те саме, що старообрядець.
[staroobrjadnyk]
ч.
staroobrzędowiec