НАЩИ́ПАНИЙ

НАЩИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нащипа́ти. Від червоних набряклих рук хлопця, від рум’янців, нащипаних морозом, струмує свіже повітря (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 28). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 243.