ВИСОКОМО́ВНО.
Присл. до високомо́вний 1.
– Ви нагадуєте мені напіврозкритий бутон, з якого через короткий час розцвіте чудесна троянда, – високомовно сказав директор ательє (В. Собко);
Він став коло людей, привітався, а тоді розстебнув сюртук, подивився на золотий годинник і заговорив високомовно (Г. Коцюба).
див. пишномовно